Історія

Люди в околицях села живуть з часів неоліту.

Поблизу села розташовані поселення доби неоліту, доби бронзи, ІІІ ст..до н.е.(трипілля), ІІ-І тис. до н.е., УІІ –ІІІст. до н.е., УІІІ-ІХст. н.е. та ХІІ-ІІІ ст.

Під назвою Троянівци згадується в акті за 9 травня 1605 р. у скарзі Соколовських та Михалковських селян на Олександра та Євдокію Вороничів, які наслали на них свого сина Філона, що грабував та бив їх, а декого навіть карав.

З середини ХІУ ст.. село належало литовським феодалам, а після Люблінської унії 1569 р. Троянів, як і вся Правобережна Україна, підпав під владу шляхетської Польщі.

У 1751 р. коштом дідича Никодима Казимира Вороняча був збудований парафіяльний костел святого Казимира, до якого належала каплиця в Пилипівці.

У 1752р. його коштом була збудована дерев»яна церква святого Іллі, до парафії якої належали с.Двірець та слободи Залізняки (нині Залізня) та Головешка.

У 1769 р. коштом парафіян була збудована дерев»яна церква Архангела Михаїла до парафії якої входили с.Рудня-Городище та Бобрик (нині Гай).

Кріпаки Троянівського маєтку Вороничів брали активну участь у Коліївщині, за що були піддані шляхетському суду, який відбувся в Троянові і Кодні у 1771-1772 р.р. над учасниками гайдамацького руху.

Окрім костелу та двох церков у селі була ще синагого та єврейський молитовний дім. В Троянові були броварня, грабаря, 136 ремісників та 28 магазинів, була початкова школа.

У 1776 р. Якуб Воронич отримав від короля Станіслава Августа привілей на проведення в Троянові 4 щорічних ярмарків.

У 1897 р. у селі працювало 28 крамниць, млин, пивоварний та шкіряний заводи.

За переписом 1897 р. кількість мешканців зросла до 7224 осіб з яких 4957- православної віри, 1469- іудейської.

За часів столипінської аграрної реформи в селі утворилось 27 заможних сільських приватних господарств, власникам яких належало від 25 до 140 десятин землі, більшість з них зазнали розкуркулення та були вислані до Сибіру.

У 1923 – 1957р.р. Троянів був районним центром у складі Житомирського округу Волинської губернії, пізніше з 1937р.-Житомирської обл., з 1957р. і до тепер центр Троянівської сільської ради.

За часів радянської доби у селі знаходилось два колгоспи «Комінтерн» та «Більшовик», які в 1963 р. об»єднались у колгосп «Світанок», молоко охолоджуваний завод, деревообробний завод з гончарнею, хлібозавод, кондитерський цех та м»ясопереробний сільського споживчого товариства, лісництво, а нижче села на р.Гнилоп»ять гідроелектростанція ( на теперішній час відновлена, працює), три загальноосвітні школи, музична школа, кілька великих магазинів, кафе- чайна, дільнична лікарня та поліклініка, ветеринарна лікарня, будинок культури, кінотеатр, поштове відділення, дитячий садок, ощадкаса, аптека, перукарня.

Найбільшого розвитку сільськогосподарське виробництво у «Світанку» набуло в першій половині 1970 –х років. Неподільний фонд колгоспу становив 3 184 тис.рублів, загальний річний прибуток сягав один мільйон рублів. Була побудована нова сучасна на той час школа, двоповерховий універмаг, громадська лазня, ферми у бригадних селах Троянів, Головенка, Залізня, Ставецьке, (с.Ставецьке птахоферма на 25 тисяч курей несучок), які входили до складу колгоспу «Світанок» .

На сільському цвинтарі та в селі знаходяться братські могили та пам»ятники воїнам, які загинули під час другої світової війни. Поховано два Герої Радянського Союзу- Шурупов Афанасій Тихонович( 1921 – 08.01.1944) та Макеєв Сергій Федорович (1909- 01.01.1944).

У часи другої світової війни на фронтах проти німецько-фашистських загарбників воювала велика кількість жителів с.Троянів.

388 учасників бойових дій нагороджені орденами та медалями, серед них двоє – Золотою Зіркою Героя Радянського Союзу, це Кравець В.Я., та Шеремет І.Г., останній – посмертно.

Троянів та його околиці завдяки мальовничим краєвидам та виходам на поверхню гірських порід справедливо називають малою Швейцарією Житомирщини.

Відомі люди:

Сергій Степанович Остапенко (1881 – 1937) – український економіст і політичний діяч Голова Ради народних Міністрів УНР;
Мефодій Іванович Глібко (1887 – 1975) – український ґрунтознавець, кандидат географічних наук, доцент Київського державного університету ім. Т.Шевченко;
Білеуш Анатолій Іванович 1934 р.н. – професор, доктор технічних наук, дійсний член Академії будівництва України (1995р.), нагороджений медаллю «В пам»ять 1500 річчя Києва» - 1983р., почесним знаком «Почесний працівник авіаційного транспорту України» (2003р.) автор 115 наукових праць, 4 монографій, 4 авторських свідоцтв і патентів. Учасник 17 міжнародних та регіональних наукових конференцій).

ОБ»ЄКТИ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ:

Троянівська ЗОШ І-ІІІ ст.- 153 учні
Троянівський ДНЗ «Берізка»- 44 дитини
Троянівська дільнична лікарня – 15 ліжок
Амбулаторія
Троянівський Будинок культури, бібліотека
Аптека
Поштове відділення
Відділення ощадбанку
9 торгових точок

ГОСПОДАРЮЮЧІ ОБ»ЄКТИ:

Фермерське господарство «Омельченко», вирощує овочі
ПСП «Троянівське», зернові культури
ПСП «Зернова компанія Полісся» вирощує зернові культури

Основні напрямки роботи ради це виконання делегованих повноважень.

Проблемні питання – відсутність належного фінансування.

Територіальна громада працює над покращанням соціально-економічного та культурного розвитку населених пунктів сільської ради.